Анонс проведення «гарячої лінії» Ренійською ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області

Автор: admin от 10-01-2022, 09:47, переглянули: 258

0

Анонс проведення «гарячої лінії» Ренійською ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області

12 січня 2022 з 13.00 до 14.00 часов відбудеться сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Щодо застосування РРО/ПРРО з 01 січня 2022»

На запитання платників податків відповідатиме старший державний інспектор Ренійської державної податкової інспекції Головного управління ДПС в Одеській області Валентина Чернєва.

Поставити свої запитання можна за номером телефону: 04840-45706

Категорія: Державна податкова служба інформує

 

Анонс проведення «гарячої лінії» Ренійською ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області

Автор: admin от 5-01-2022, 11:00, переглянули: 304

0

Анонс проведення «гарячої лінії» Ренійською ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області

12 січня 2022 з 11.00 до 12.00 часов відбудеться сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Щодо запровадження з 1 вересня 2021 одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету»

На запитання платників податків відповідатиме начальник Ренійської державної податкової інспекції Головного управління ДПС в Одеській області Марина Занет.

Поставити свої запитання можна за номером телефону: 04840-45705

Категорія: Державна податкова служба інформує

 

До уваги платників податків!

Автор: admin от 4-01-2022, 15:21, переглянули: 214

0

До уваги платників податків!

Ренійська ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області звертає увагу платників податків, що з 01 січня 2022 року змінюються реквізити рахунків для зарахування надходжень окремих податків, які стовідсотково зараховуються до загального фонду Державного бюджету, відкриті на обласному рівні по одному, а не для кожної громади, як було у 2021 році.

Це стосується таких податків як: податок на додану вартість (КБК 14060100), податок на доходи фізичних осіб із доходу у вигляді процентів (КБК 11010800), військовий збір (КБК 11011000), військовий збір, що сплачується фізичними особами  (КБК 11011001), податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності (КБК 11020100), рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України (КБК 13060000), акцизний збір з підакцизних товарів по таких КБК (14020100, 14020200, 14020300, 14020400, 14020600, 14021000, 14021300, 14022000, 14022100, 14022300), екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (КБК 19011000),  податки та збори, не віднесені до інших категорій (КБК 19090500), частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об’єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону (КБК 21010100), дивіденди (доход), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність (КБК 21010500), штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (КБК 21080900), пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства (КБК 21081000).

 

Реквізити рахунків для зарахування податків наведені у таблиці.

Категорія: Державна податкова служба інформує

 

Фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку щодо застосування РРО/ПРРО з 1 січня 2022 року

Автор: admin от 31-12-2021, 07:50, переглянули: 123

0

Фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку щодо застосування РРО/ПРРО з 1 січня 2022 року

 

У зв’язку з надходженням численних звернень від фізичних осіб- підприємців, які є платниками єдиного податку, з питань застосування РРО/ПРРО при здійсненні розрахункових  операцій з 1 січня 2022 року, Ренійська ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області надає відповідь на звернення платників податку щодо найбільш поширених питань.

1. Для яких фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку, застосування РРО/ПРРО з 1 січня 2022 року не є обов’язковим.

Згідно пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Крім того, для платників єдиного податку другої-четвертої груп діють виключення, передбачені статтею 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі – Закон № 265). На виконання вказаної статті Урядом прийнято Постанову «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №1336 від 23 серпня 2000 р. (далі – постанова № 1336), що передбачає умови та порядок ведення діяльності без застосування РРО (за умови використання ними розрахункових книжок та КОРО).

Звертаємо увагу, що 23 грудня 2021 року внесено зміни до постанови №1336, якими передбачено, що роздрібна торгівля на території села товарами (крім підакцизних товарів) фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, може здійснюватись без застосування РРО/ПРРО (за умови використання ними розрахункових книжок та КОРО).

Цей пункт не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

такими фізичними особами — підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема через Інтернет;

сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій для форм і умов проведення діяльності, визначених у цьому пункті.

Але у разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) суми 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів), застосування РРО/ПРРО стане обов’язковим.

Також при здійсненні діяльності, що передбачена статтею 9 Закону № 265 РРО/ПРРО не застосовується, розрахункова книжка та КОРО не ведеться.

2. Чи повинні фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку, вести облік товарних запасів та підтверджувати походження товарів документами?

Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння), не зобов’язані вести облік товарних запасів та підтверджувати облік та походження товарів документами (пункт 12 статті 3 Закону № 265).

3. Чи повинні фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку, вести облік доходів та витрат?

Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України містить наступні вимоги щодо підтвердження платниками податків показників, зазначених такими платниками у податковій звітності:

«44.1. Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.»

Принагідно повідомляємо, що зазначена норма Податкового кодексу України діє з 2011 року.

Згідно з пунктом 296.1 статті 296 Податкового кодексу України ФОП – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Це означає, що такі ФОП не повинні підтверджувати документами (в тому числі первинними документами) витрати на придбання товарів/послуг, а повинні вести лише облік доходів з урахуванням вимог пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України. Водночас, такі ФОП повинні підтверджувати факт включення або не включення певних доходів до загального складу доходу (стаття 292 Податкового кодексу України).

Документами, які підтверджують дохід фізичної особи-підприємця є документи, що підтверджують надходження коштів на поточний рахунок в банку або надходження готівкових коштів.

Відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі – постанова № 148) готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Оприбуткуванням готівки в касах суб'єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО. Така вимога стосується фізичних осіб-підприємців, які не застосують РРО/ПРРО на підставі постанови №1336.

Оприбуткування та облік фізичними особами-підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів у порядку, визначеному Податковим кодексом України (пункт 11 постанови № 148).

Фізичні особи-підприємці касової книги не ведуть (пункт 39 постанови № 148).

Тобто фізичні особи підприємці, які не застосовують РРО/ПРРО (наприклад ФОП – платники єдиного податку першої групи) оприбутковують готівку шляхом ведення помісячного обліку доходів відповідно до пункту 296.1 Податкового кодексу України без заповнення касових книжок.

У разі застосування РРО доходи, вказані ФОП – платником єдиного податку згідно пункту 296.1 статті 296 Податкового кодексу України підтверджуються звітами РРО/ПРРО та виписками про рух коштів на рахунках, відкритих в установах банків.

У разі незастосування РРО/ПРРО згідно постанови КМУ №1336 підтвердженням доходів будуть записи в книзі КОРО (здійснені на підставі розрахункових квитанцій) та виписки про рух коштів на рахунках, відкритих в установах банків.

4. Продаж товарів з використанням мережі Інтернет. У якому випадку обов’язкове проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО, а в якому випадку ні?

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Таким чином, РРО/ПРРО не застосовується у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи-підприємця, крім карткового, оскільки така операція не є розрахунковою, тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі IBAN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО/ПРРО є обов’язковим.

5. Як проводити розрахункову операцію у разі продажу товарів з доставкою товарів через служби доставки?

У разі продажу товарів з повною передплатою на поточний рахунок продавця у форматі IBAN фіскальний чек через РРО/ПРРО може не видаватись. В поштове відправлення вкладається документ на товар: товарний чек, накладна тощо. У разі здійснення попередньої оплати з використанням платіжних карток така операція є розрахунковою у розумінні Закону №265/95-ВР і вимагає видачу фіскального чека, який може бути вкладений в поштове відправлення або надісланий покупцю в інший спосіб (на електрону пошту, мобільний телефон тощо).

У разі оформлення продажу товарів з післяплатою (накладний платіж) необхідність застосування РРО/ПРРО залежить від умов договору між продавцем та перевізником. Обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним в момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві (частина 2 статті 664 Цивільного кодексу України). Продавець у такому випадку вкладає в поштове відправлення документи на товар (товарний чек, накладна тощо).

У цьому випадку розрахунки здійснюються в місці отримання товару між покупцем і перевізником, який повинен видати фіскальний чек на приймання готівки чи платіжної картки. В подальшому розрахунки за товар здійснюються між перевізником та продавцем згідно договору між продавцем та перевізником. Якщо перевізник перераховує кошти продавцю на поточний рахунок, РРО/ПРРО не застосовується, в іншому випадку продавець зобов’язаний видати фіскальний чек на товар покупцю шляхом надіслання на електрону пошту, мобільний телефон тощо.

6. Як проводити розрахункову операцію у разі продажу товару з доставкою кур’єром продавця?

У разі продажу товару на умовах передплати застосовуються такі ж правила, як при наданні відповіді на питання 4.

У разі продажу товарів з розрахунком у місці доставки з використанням готівкових коштів чи платіжних карток, кур’єр продавця зобов’язаний оформити і видати покупцю фіскальний чек на повну суму розрахункової операції.

Фіскальний чек може бути надано у тому числі, але не виключно, шляхом відтворювання на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.

7. Як проводити розрахункові операції у разі продажу товарів з частковою оплатою у тому числі при оплаті з розстроченням платежу?

При продажу товарів з оплатою декількома платежами (передплата і післяоплата; часткова оплата з подальшим розстроченням платежу тощо) продавець повинен оформити і видати окремий фіскальний чек на кожну розрахункову операцію за умови прийняття готівки чи платіжних карток від покупця.

За умови оплати покупцем коштів на поточний рахунок продавця (за реквізитами у форматі IBAN) РРО/ПРРО може не застосовуватись.

У разі застосування різних способів оплати, наприклад, один платіж на поточний рахунок продавця за реквізитами у форматі IBAN, а інший – готівкою, обов’язковим є видача фіскального чека саме на розрахункову операцію (в цьому випадку – на приймання готівки).

Категорія: Державна податкова служба інформує

 

До уваги платників!

Автор: admin от 30-12-2021, 07:39, переглянули: 117

0

До уваги платників!

 

Ренійська ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області повідомляє, що з 01.01.2022 набирають чинності положення абзацу четвертого пункту 61 підрозділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України згідно з якими фізичні особи - підприємці, що перебувають на спрощеній системи оподаткування, а саме – платники єдиного податку ІІ - IV груп, зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО) для здійсненні розрахункових операцій.

Суб’єкти господарювання, поряд з традиційними реєстраторами розрахункових операцій, можуть застосовувати програмні РРО.

Застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 317), який розроблений відповідно до ст. 7 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

 

Для спрощення процесу реєстрації розрахункових операцій, рекомендуємо використовувати матеріали банеру «Програмні РРО», що розміщений за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/.

Матеріали банеру містять актуальні нормативно-правові акти, які регулюють відносини у сфері реєстрації та застосування РРО/ПРРО, відповіді на поширені питання, що надходять до ДПС від користувачів ПРРО, презентаційні матеріали тощо.

Також у банері наявні покрокові інструкції зі встановлення та налаштування ПРРО (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/, та https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/fiskalniy-dodatok-prrosto/), відеоуроки щодо реєстрації ПРРО та відеоінструкція щодо Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців розміщені за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/.

 

Відеоуроки щодо формування електронної печатки для ПРРО розміщено за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/elektronni-dovirchi-poslugi/.

 

 

 

 

 

 

 

 

ПОРЯДОК ТА ТЕРМІН РЕЄСТРАЦІЇ ПРРО

 

Відповідно до п. 2 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 317) під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС (далі – фіскальний сервер) автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.

Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до алгоритму його формування.

Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.

Пунктом 3 розд. II Порядку № 317 встановлено, що для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) (J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)), або засобами телекомунікацій.

У реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.

Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.
     Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за
ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

- у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);

- не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).

 

Така інформація направляється у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами ідентифікації, обробки електронного документа (далі – квитанція) (п. 4 розд. II Порядку № 317).

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.

Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО (п. 5 розд. II Порядку № 317).

Категорія: Державна податкова служба інформує

 
Попередня Наступна