» Информация » Мережування «Кому належить місто?»

 
 
 

Мережування «Кому належить місто?»

Автор: admin от 15-06-2018, 14:20, посмотрело: 195

0

Мережування «Кому належить місто?»


         9-10 червня в м. Миколаїв відбулося вже традиційне для Київського Діалогу Мережування. Це подія, що збирає учасників та учасниць з міст-партнерів проекту та надає майданчик для спілкування та обміну досвідом за заздалегідь визначеною темою. Цього разу Мережування, що було присвячене питанню "Кому належить місто?", об’єднало майже 60 небайдужих громадян, серед яких були як представники громадянського суспільства, членкині та члени громадянських об’єднань, так і співробітниці і співробітники міських рад.

        Під час Мережування було порушено чимало дискусійних та болючих для українських міст питань, до яких учасники спільно шукали відповіді, ґрунтуючись на доповідях експертів та досвіді інших учасників. Першою спікеркою була Євгенія Дулько, проектна менеджерка Агенції розвитку Миколаєва та випускниця школи урбаністики CANactions. Її доповідь "Від стратегії до тактики: планування розвитку міст" була присвячена формуванню стратегії розвитку міста. На початку доповіді Євгенія наголосила, що стратегію не варто уявляти як книжку, а швидше як процес, що складається із зустрічей та спілкування. В основі формування стратегії розвитку міста має лежати принцип партисипації, тобто широке залучення громади до її розробки, адже містяни, хоча й не є експертами, але знають свої потреби, краще ніж будь-хто. Водночас реалізацією стратегії мають займатись професіонали на рівні міста. Варто пам’ятати, що високого рівня партисипації не можна досягти швидко. Потреби людей треба зібрати та проаналізувати, отже стратегічне планування забирає час. Воно не робиться за місяць, два або півроку. Але Євгенія запевнила, що коли стратегія розробляється на 10 років вперед, витратити рік на її створення – це нормально. Взаємодія між владою та громадою в кожному місті має свої особливості, отже й ініціаторами створення стратегії можу бути різні актори: як громадянське суспільство, громадянські організації, так і адміністрація за умови широкого залучення громади.

         Щодо принципів, за якими мають розвиватись міста, то Євгенія підкреслила, що під час розробки стратегії варто спиратись на глобальні цілі сталого розвитку прийняті ООН. Вони лягли в основу створення програмиUN-HABITAT, місією якої є сприяння сталому соціальному та екологічному розвитку населених пунктів та створення гідних умов життя для всіх.

        Доповідь Євгенія Васюкова, автора надзвичайно цікавого та важливого проекту Архітектура Миколаєва, спровокувала жваву дискусію щодозбереження пам'яток архітектури в містах. За словами Євгенія, руйнація будівель, спричинена часом, не є найбільшою проблемою для архітектурних пам'яток, адже будівлі можуть простояти без догляду десятки років, і потім бути якісно відреставровані. Набагато більш шкідливим є некваліфіковане втручання, внаслідок якого відбувається руйнація цілісності фасадів будівель, або цілих споруд. Євгеній запропонував наступні кроки щодо виправлення подібних ситуацій:

- розробка дизайн-коду, тобто збірки правил та рекомендацій, які описують, як мають виглядати фасади будівель (вивіски, реклама), вуличне покриття, освітлення, вказівники, вуличні меблі тощо;

- розробка архітектурних планів;

- внесення будівель до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення;

- просвітницька діяльність;

- публічність при висвітленні конфліктних питань.

Аналітикиня центру CEDOS Марія Грищенко закінчувала перший день Мережування доповіддю на темувзаємодії НГО та влади для розвитку міста з фокусом на міських публічних просторах.                             Спираючись на чисельні приклади українських та європейських міст Марія підняла такі наступні питання, на які учасники шукали відповіді разом з експерткою:

- Для кого існують публічні простори?

- Як це з'ясувати?

- Чого і кого не вистачає в міських просторах?

- Як виявити проблеми?

- Як оцінити мобільність?

- Як ми використовуємо ці простори?

- Чому особливо важливі вуличні опитування? 

Другий день Мережування розпочався з презентації кращих практик учасників. Подібні презентації є одним з найцікавіших елементів кожного мережування Київського Діалогу. Це можливість почути про конкретні успіхи та натхнення, про боротьбу та перепони, та взагалі про досвід небайдужості з різних куточків України в стислому форматі. Цього разу про громадські ініціативи та позитивні зміни в своїх містах розказали учасниці та учасники з Дрогобича (Львівська обл.), ХарковаВознесенська (Миколаївська обл.), Канева (Черкаська обл.), ІзюмаЧугуєваБорової, та Балаклії (останні чотири міста – Харківська обл.). Тематика була вельми різноманітною: від розробки стратегії ревіталізації міських парків, створення молодіжних просторів, проектів по роботі молоді з людьми похилого віку до програм поводження з вуличними тваринами та інших важливих для міста тем.

       Після перерви на каву учасники обговорювали питання мобільності в місті. Координатор проектуПлан сталої мобільності Миколаєва Денис Моляка розказав про пріоритети розвитку мобільності в містах ЄС, України та, власне, Миколаєві. На прикладах Копенгагена, Кьольна, Амстердама та Відня Денис описав тенденції розвитку європейських міст, в яких пішоходи, велосипедисти та громадський транспорт мають найбільший пріоритет.

          Однією з основних тез доповіді Дениса була небезпека політики автомобілізації, яка може призвести до транспортного колапсу. Розширення дороги, яке часто здається ефективним рішенням, не призведе до покращення ситуації, адже чим ширша дорога, тим більше машин, що призводить до більшої кількості заторів.

         Говорили також про користь велосипедів для міста, зокрема на прикладі Копенгагена, де було проведене дослідження, за яким було виявлено, що кожен кілометр на велосипеді приносить місту прибутки, в той час, коли кожен кілометр на автомобілі – збитки.

         Звісно, не оминули й ситуацію в самому Миколаєві, його проблеми та виклики, слабкі сторони та подальші заходи для їх подолання. Денис наголошує на необхідності постійного лобіювання питання мобільності та пропонує наступні конкретні кроки вирішення проблем, що існують:

Замір інтенсивності руху транспорту для транспортної моделі;

- Створення транспортної моделі;

Вдосконалення мережі громадського транспорту;

10 схем організації дорожнього руху;

Просування вело руху;

Визначення пріоритетних проектів розвитку транспортної системи.

          Заключну доповідь Мережування "Коли урбаністи поспішають на допомогу або народне озеленення міста" представив львівський урбаніст Олександр Шутюк. Олександр презентував надзвичайно цікаві урбаністичні практики Львова та інших європейських міст. Особливо вразив учасників досвід Львова, де є неабиякий успішним досвід озеленення вулиць та площ спільнокоштом та силами небайдужих громадян. Ці приклади наочно демонструють, як небайдужість та фаховість здатні істотно покращити зовнішній вигляд міста, а саме зробити його більш зеленим. Окрім озеленення останній спікер миколаївського Мережування торкнувся ще багатьох питань: врегулювання встановлення літніх майданчиків, практики поводження з пам’ятниками та багато іншого.

         Київський Діалог щиро вдячний всім спікерам та учасникам Мережування за активну та небайдужу позицію, готовність ділитись досвідом та навіть створювати спільні проекти, що поєднують різні українські регіони. Сподіваємось, що зустріч в гостинному Миколаєві стане поштовхом для позитивних змін у містах-партнерах нашого проекту!

 

Джерело: сайт "Київський діалог" 

https://www.kyiv-dialogue.org/uk/novini/newsreader/merezhuvannja-komu-nalezhit-misto.html

Категория: Информация

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
Информация
Комментировать статьи на нашем сайте возможно только в течении 15 дней со дня публикации.