Чи підвищувати мінімальні посадові оклади до 1921 грн. у зв’язку із підвищенням прожиткового мінімуму з 1 грудня 2018 року?

Автор: admin от 19-11-2018, 09:32, посмотрело: 440

0

Чи підвищувати мінімальні посадові оклади до 1921 грн. у зв’язку із підвищенням прожиткового мінімуму з 1 грудня 2018 року?

 

         У Законі України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 р.№2246 передбачено поступове зростання протягом року прожиткового мінімуму.

         З 1 грудня 2018 року розмір прожиткового мінімуму збільшується і становитиме:

         - 1853 грн. — загальний показник на одну особу з розрахунку на місяць;

         - 1626 грн. — для дітей віком до шести років;

         - 2027 грн. — для дітей віком від 6 до 18 років;

         - 1921 грн. — для працездатних осіб;  

         - 1497 грн. — для осіб, які втратили працездатність.

     Такий розмір прожиткового мінімуму буде чинний до 31.12.2018 р.

 

         Виникає питання: чи підвищувати мінімальні посадові оклади до 1921 грн. у зв’язку із підвищенням прожиткового мінімуму з 1 грудня.


         Ні, зростання прожиткового мінімуму не потребує підвищення мінімальних посадових окладів працівників.

         Нагадуємо, що статтею  6 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р.№ 108/95-ВР з 1 січня 2017 року було введено термін: «мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка)», який  встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року.

         У 2018 році – це 1762 грн.

        Тобто, мінімальний посадовий оклад у штатному розписі з 1 грудня залишається на рівні 1762 грн.

 

       Але якщо локальними нормативними актами, колективним, або трудовим  договорами передбачено, що мінімальний оклад (тарифна ставка) змінюється зі зростанням прожиткового мінімуму, то потрібно вносити зміни до штатного розпису, видавати накази про збільшення окладів конкретним працівникам.

 

Старший інспектор Головного

Управління Державної служби

України з питань праці в Одеській області                                  І.Б.Сорокін

 

Категория: Главное управление Государственной службы Украины

 

Прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи. Хто може виконувати функції з ліквідації юридичної особи

Автор: admin от 19-11-2018, 09:29, посмотрело: 289

0

Прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи. Хто може

виконувати функції з ліквідації юридичної особи

 

         Порядок припинення юридичної особи (зокрема, ліквідації) визначено статтями 104-112 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

          Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників (ч.  ст.104 ЦК).

Юридична особа може ліквідуватися:

-         за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, зокрема у зв’язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;

-         за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади;

-         за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, — за позовом відповідного органу державної влади.

         Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до Цивільного кодексу  призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора (ч.3 ст.105 ЦК).

         До комісії з припинення юридичної особи або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи (абз.2 ч.3, ч.4 ст.105 ЦК). Якщо з позовом про ліквідацію юридичної особи звернувся орган державної влади, ліквідатором може бути призначений цей орган, якщо він наділений відповідними повноваженнями (ч.2 ст.110 ЦК).

          Таким чином, ліквідатором юридичної особи за рішенням її власників (засновників) може бути:

-         посадова особа підприємства, установи, організації (далі — організація). У цьому випадку в період проведення процедури припинення юридичної особи до дати звільнення з посади ліквідатор отримує заробітну плату, як штатний працівник організації. Одночасно він може працевлаштуватись до іншої організації за сумісництвом;

-         особа, яка не перебуває у трудових відносинах з організацією, що ліквідується, та надає послуги з ліквідації юридичної особи на підставі договору цивільно-правового характеру, що регулюється нормами ЦК. У цьому випадку трудовий договір з ліквідатором не укладається, а тому для нього немає жодних обмежень щодо укладання трудового договору за основним місцем роботи в іншій організації.

 

Старший інспектор Головного

Управління Державної служби

України з питань праці в Одеській області                                  І.Б.Сорокін

 

 

Категория: Главное управление Государственной службы Украины

 

Питання трудових відносин під час реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації

Автор: admin от 25-10-2018, 12:32, посмотрело: 313

0

Питання трудових відносин під час реформування

державних і комунальних друкованих засобів масової інформації

 

          Чинне законодавство встановлює певні гарантії  щодо захисту прав та інтересів  членів трудових колективів державних і комунальних друкованих засобів масової інформації, що реформуються.

          Найпоширенішим способом роздержавлення вважається вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції з перетворенням редакції членами її трудового колективу в суб’єкт господарювання із збереженням назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості друкованого засобу масової інформації.

          Під час перетворення державні та комунальні підприємства – редакції ЗМІ припиняють своє існування. Замість них утворюються підприємства інших організаційно-правових форм, які засновані на власності його учасників.

          Виникає питання, що буде з працівниками державних або комунальних підприємств за результатами зазначених процесів, чи не припиняються у зв’язку з цим трудові відносини з ними, чи не підлягають вони звільненню.

          Ч.1 ст. 104 Цивільного кодексу України встановлено, що  юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

         

 

Категория: Главное управление Государственной службы Украины

 

Працівника призивають на строкову військову службу: звільняємо чи увільняємо

Автор: admin от 22-10-2018, 15:17, посмотрело: 373

0

Працівника призивають на строкову військову службу: звільняємо чи увільняємо

 

ПИТАННЯ        Продовжується призов до Збройних Сил України для проходження строкової військової служби. Як правільно зробити у разі призову працівника: звільнити з роботи чи увільнити від роботи, адже мобілізації на даний час в Україні немає?

 

ВІДПОВІДЬ 

         Згідно з Указом Президента України від 15 лютого 2018 року № 33 «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2018 році» у жовтні-грудні 2018 року провадиться черговий призов громадян України на строкову військову службу.

          Стаття 119 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) визначає гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов’язків. Так, «за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову».

         Отже, працівників, яких призивають на строкову військову службу у 2018 році, слід увільняти від роботи зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку, керуючись частиною третьою статті 119 КЗпП.

 

 

Старший інспектор ГУ Державної служби  

України з питань праці в Одеській області                           І.Б.Сорокін

 

Т.в.о. військового комісара Ренійського

районного військового комісаріату                                        А.О.Можаєв

 

Категория: Главное управление Государственной службы Украины

 

Легалізація трудових відносин та заробітної плати

Автор: admin от 22-10-2018, 15:13, посмотрело: 416

0

Легалізація трудових відносин та заробітної плати

   За нинішніх реалій громадяни часто погоджуються на будь-яку пропозицію роботи, зокрема і нелегальної, отримуючи зароблені кошти в «конверті».

   Але заробітна плата, яка виплачується в «конвертах» – це тимчасове благо, яке має негативні наслідки, перш за все, для самого працівника, він виявляється повністю беззахисним перед роботодавцем, який, швидше за все, не укладе трудовий договір та не здійснюватиме відрахування з неофіційної заробітної плати, одже працівник не буде мати жодних доказів на підтвердження дійсного розміру своєї заробітної плати та трудового стажу, а це, в свою чергу, позбавить працівника права на:

-   гарантований розмір заробітної плати;

-   соціальні гарантії, передбачені законодавством, зокрема на:

-   відпустку, в т. ч. і на відпустку по вагітності та пологах;

-   оплату тимчасової непрацездатності (лікарняного);

-   соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних  захворювань та  на випадок безробіття;

-    достроковий вихід на пенсію (якщо робота пов'язана з шкідливими умовами   праці);

-   гідне пенсійне забезпечення (нарахування та перерахування пенсії), яке  відповідає рівню його реальної зарплати.

 

Категория: Главное управление Государственной службы Украины