Врахування під час скорочення чисельності або штату наявності переважного права на залишення на роботі

Автор: admin от 22-11-2019, 16:51, посмотрело: 752

0

          Головне управління Державної служби України з питань праці в Одеській області   25 листопада 2019 року   з 10.00 до 14.00 проводить сеанс телефонного зв’язку на тему: «Врахування під час скорочення чисельності або штату наявності переважного права на залишення на роботі».

 

          По телефонах 04840-6-25-52, 0973741562 на запитання роботодавців, найманих працівників відповість  старший інспектор ГУ Держпраці в Одеській області Сорокін Ігор Борисович.

 

Категория: Главное управление Государственной службы Украины

 

Чи зобов’язаний роботодавець у випадку скорочення чисельності або штату повідомляти про це профспілку

Автор: admin от 18-11-2019, 09:40, посмотрело: 78

0

Головне управління Державної служби України з питань праці в Одеській області   20 листопада 2019 року   з 10.00 до 14.00 проводить сеанс телефонного зв’язку на тему: «Чи зобовязаний роботодавець у випадку скорочення чисельності або штату повідомляти про це профспілку».

 

          По телефонах 04840-6-25-52, 0973741562 на запитання роботодавців, найманих працівників відповість  старший інспектор ГУ Держпраці в Одеській області Сорокін Ігор Борисович.

 

Категория: Главное управление Государственной службы Украины

 

Що робити працівникові, якщо роботодавець зволікає з офіційним оформленням трудового договору

Автор: admin от 15-11-2019, 09:36, посмотрело: 59

0

Що робити працівникові, якщо роботодавець зволікає з офіційним оформленням трудового договору


        Це дуже ризикована ситуація для найманого працівника. У разі неоформлення відносин з наймачем, він є незахищеним законом та може сподіватися лише на добросовісність та чесність такого роботодавця.

       Але ж в рамках чинного законодавства є перспективи захисту неофіційно оформленого працівника.

          Відповідно до ч.1 ст.21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
          Відповідно до  ч.3, статті 24 Кодексу законів про працю України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом (розпорядженням) роботодавця, і повідомлення органів державної фіскальної служби про прийом працівника. В певних випадках трудовий договір укладається у письмовій формі.

        Але що робити, якщо недобросовісний роботодавець не оформив працівника офіційно, затримує виплату заробітної плати, або ж взагалі відмовляється її платити та фактично виставляє працівника «на вулицю».

       Більшість ошуканих працівників сподіваються на позов до суду в порядку цивільного судочинства задля стягнення заробітної плати.

       Але у випадку неоформленого працевлаштування у разі звернення до суду належним та допустим доказом того, що працівник дійсно працюва в роботодавця,  буде саме трудовий договір, наказ про прийняття на роботу, запис у трудовій книжці.   Але якщо працівник працював неофіційно, то саме ціх документів в нього і не має.

      Тобто, фактично, в суді неофіційний працівник не зможе жодним чином документально підтвердити факт своєї роботи в конкретного роботодавця. Покази свідків також не будуть взяті судом до уваги.

      Так є чи ні шанси у неофіційного працівника захистити свої права?

          Адже кожному громадянину Конституцією України гарантовано право на працю. Воно включає можливість заробляти собі на життя працею, яку людина вільно обирає або на яку вільно погоджується.

            В такому випадку в нагоді працівникові може стати положення п. 6 ч. 1 ст. 232 Кодексу законів про працю України, згідно якого у судовому порядку розглядаються трудові суперечки працівників про оформлення трудових відносин під час виконання ними роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи.

        Для захисту своїх прав працівнику необхідно звернутися до суду з позовною заявою, в якій вказати період роботи, посаду (професію), за якою він був залучений до роботи, вказати безпосередню роботу, яку виконував, кому в процесі виконання роботи був підпорядкований, який режим роботи і тривалість робочого часу була визначена роботодавцем, відзначити факт невнесення запису до трудової книжки про прийняття на роботу, вимагати від суду визнати відносини між працівником і роботодавцем трудовими, зобов’язати роботодавців внести запис про роботу в трудову книжку і виплатити заробітну плату.

        До позову можна додавати  будь-які фактичні докази роботи в цього роботодавця: свідоцтва звільнених працівників, які разом працювали в цього роботодавця, мали трудові договори з ним, або відповідні записи в трудовій книжці; будь-які документи щодо заробітної плати; штатний розпис; фотографії на робочому місці, в процесі роботи з роботодавцем, колегами по роботі; пропуск на роботу; направлення для проходження медичного огляду, довідки про здавання роботи під розпис, документи про ознайомлення з умовами праці,  технікою безпеки, розписки роботодавця про те, що він зобов`язувався виплатити неофіційно влаштованому працівникові обумовлену заробітну плату та інші докази, що підтверджують факт наявності трудових відносин з роботодавцем.

         Згідно ч. 6 ст. 235 КЗпП, під час винесення рішення про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, і встановлення періоду такої роботи або роботи на умовах неповного робочого часу, в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, встановлений роботодавцем, органі, який розглядає трудову суперечку, одночасно ухвалює рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати в розмірі не нижчому від середньої заробітної плати з відповідного виду економічної діяльності в регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату, згідно із законодавством, податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи.

         Рекомендуємо взагалі уникати неофіційної роботи, – робота без оформлення належним чином, в більшості випадків, веде до конфліктів з роботодавцем та невиплати працівникові зароблених ним грошей. Навіть у випадках, коли роботодавець при неофіційному працевлаштуванні працівника виплачує винагороду, все одно, над працівником постійно нависає Дамоклів меч, – працівник не мае гарантії, що наступного дня  роботодавець поводитиметься так само чесно, як і сьогодні.

 

Ст.інспектор ГУ Держпраці

в Одеській області                                                             І.Б.Сорокін  

 

04840-62552

0973741562

 

 

Категория: Главное управление Государственной службы Украины

 

Чи може адміністрація школи без заяви вчителя початкових класів виключити з його тижневого навантаження навчальні години

Автор: admin от 26-09-2019, 10:15, посмотрело: 239

0

Чи може адміністрація школи без заяви вчителя початкових класів виключити з його тижневого навантаження навчальні години музики, фізичної культури та таке інше та передати їх вчителям-предметникам? Вчителя прийнято на повне навантаження

 

Ні, не може. І ось чому.

 

          Відповідно до п.1 ст. 25 Закону України «Про загальну середню освіту» від 13.05.1999 р.№651 педагогічне навантаження вчителя закладу загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності – це час, призначений для здійснення освітнього процесу, який включає 18 навчальних годин протягом навчального тижня, що становлять тарифну ставку.

          Розподіл педагогічного навантаження у закладі загальної середньої освіти затверджується його керівником.

          Педагогічне навантаження вчителя закладу загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності обсягом менше тарифної ставки, передбаченої частиною першою ст. 25 Закону, встановлюється тільки за його згодою (п.2 ст.25 Закону).

         У такому разі вчителю необхідно написати письмову заяву.

          Відповідно до 4.2.7 Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016 -2020 роки Міністерство освіти і науки України зобов’язується  передавати уроки з окремих предметів у початкових класах, в т. ч. уроки іноземної мови, фізичної культури, образотворчого мистецтва, музики, інформатики лише спеціалістам за наявності об'єктивних причин та обов'язкової письмової згоди учителів початкових класів, забезпечуючи при цьому оплату праці відповідно до положень п. 74 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти.

          Інструкціїю про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти

затверджено наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 р.№102, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 травня 1993 року за №56, тобто вона є нормативним актом, який є обов’язковим до виконання.

          Згідно з п. 63 зазначеної Інструкції, навчальне навантаження між  учителями…розподіляється керівником установи за погодженням з профспілковим комітетом залежно від кількості годин, передбачених навчальними планами, при наявності відповідних педагогічних кадрів та інших конкретних умов, що склалися у закладі, з дотриманням при цьому Кодексу законів про працю України.

          У всіх зазначених в п.74 Інструкції  випадках звільнення вчителя початкових класів від проведення занять (мистецтва,  музики  та співів, фізкультури, іноземної та інших мов при їх поглибленому вивченні) оформляється наказом  директора  школи  з  зазначенням  причин  та підстав  звільнення  від  занять  і  робіт,  якими  довантажується вчитель.

          Таким чином, для звільнення вчителя початкових класів від проведення деяких занять (мистецтва, фізкультури та т.і.) повинні існувати об’єктивні причини та підстави такого звільнення, яки зазначаються у відповідному наказі директора школи. При цьому таке звільнення можливе при наявності обов’язкової письмової згоди вчителя початкових класів.

 

Ст.інспектор ГУ Держпраці

в Одеській області                                                           І.Б.Сорокін

 

 

 

0973741562

04840-62552

 

 

Категория: Главное управление Государственной службы Украины

 

З 1 липня 2019 р. підвищився розмір прожиткового мінімуму

Автор: admin от 31-07-2019, 15:28, посмотрело: 1056

0

 

З 1 липня 2019 р. підвищився розмір прожиткового мінімуму. Чи підвищувати мінімальні посадові оклади?

 

          Ст. 3-1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що розмір

заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

 

          Розміри мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму  на 2019

рік затверджено  Законом України від  23.11.2018 р. № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік".

 

          Згідно цього закону розмір прожиткового мінімуму  для працездатних осіб з 1 липня змінився: збільшився з 1 921 грн. до 2 007 грн.

             Виникає питання: чи підвищувати мінімальні посадові оклади до 2 007 грн. у зв’язку із підвищенням прожиткового мінімуму з 1 липня.

             Ні, зростання прожиткового мінімуму  1 липня не потребує підвищення мінімальних посадових окладів працівників. І ось чому.

             Нагадуємо, що ст.  6 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р.№ 108 з 1 січня 2017 року введено термін: «мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка)», який  встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року.

          У 2019 році – це 1 921 грн.

         Тобто, мінімальний посадовий оклад у штатному розписі підвищувати з 1 липня не потрібно, він залишається на рівні 1 921 грн.

     Але, якщо локальними нормативними актами, колективним, або трудовим  договорами передбачено, що мінімальний оклад (тарифна ставка) змінюється зі зростанням прожиткового мінімуму, то потрібно вносити зміни до штатного розпису, видавати накази про збільшення окладів конкретним працівникам. 

 Ст.інспектор ГУ Держпраці

в Одеській області                                      І.Сорокін

 

04840-62552

0973741562

Категория: Главное управление Государственной службы Украины

 
Назад Вперед